Максим (1_9_6_3) wrote,
Максим
1_9_6_3

О Вере Чаплиной из Германии и не только...

Осенью в Москву приезжала немецкая переводчица и журналист Антье Литц – работала над передачей о Вере Чаплиной для радио SWR2 (Баден-Баден) http://www.swr.de/swr2/-/id=7576/otnbb1/index.html

Сегодня передача «Четвероногие друзья» вышла в эфир. Здесь ее можно послушать: http://www.swr.de/swr2/programm/sendungen/leben/-/id=660174/nid=660174/did=7116772/6fng29/index.html
(на чистом немецком языке, периодически разбавленном русскими звуками)

А вот несколько фотографий Веры Чаплиной, случайно найденных на сайте «Фотосоюза», автор – Марк Марков-Гринберг:

Photobucket
Чаплина с медвежонком на выездной встрече с детьми. Середина 1930-х





Photobucket




Photobucket




Photobucket

Крошечная львица Кинули и ее кормилица Пери. Май 1935 г.




Photobucket




Photobucket

Кинули малость подросла. Февраль 1936 г.


Да, и вот еще полезные боты принесли ссылку на симпатичный пост из Львiва:

«...1935 рік, Москва, комунальна квартира, жінка з левеням сидить на балконі, гріючись на сонці. Це Віра Чапліна, книжка якої "Вихованці зоопарку" була для мене в дитинстві сакральним текстом. "Вихованців" подарували мамі за "відмінні успіхи у навчанні" в 4-му класі і коли книжка дійшла до мене, то потріпані, пожовклі сторінки вже свідчили про те що вона цікава - адже неодноразово читана. Я читала її десятки разів і зрештою була готова повірити у те що всі ці леви, барси, гієни, вовки і слони були моїми домашніми улюбленцями, а спогади Віри Чапліної (в дитинстві я довго думала про її зв'язок із Чарлі Чапліном) міцно вживилися у мою пам'ять, наче стаючи моїми власними. Віра Чапліна пережила революцію в дитинстві, ледь не втративши батьків, але у 1930-х все вже було позаду. Вона була молодою, красивою, енергійною і знайшла свою першу пристрасть - зоопарк. Левеня на фото - знаменита Кинули - яку покинула мати і Віра Чапліна взяла її собі додому у комуналку (!) та вигодовувала, поки левицю не можна було віддавати в зоопарк. При цьому у неї був чоловік і син, а ще повна квартира сусідів різної ступені агресивності а хтось кошеня підібрати боїться, все мовчу, мовчу. На цьому фото вона вже втратила все що мала - цілий світ дореволюційної Росії позаду, батьки-інтелігенти, затишний дім без сусідів. А попереду нове довге життя, нова війна і втрати близьких, писання книжок, внуки, а ще тварини, які завжди були біля неї. Та знімок може вловити лише одну мить, без смутку за минулим і страху перед майбутнім, зате з сонцем і хусткою на голові, з м'якою тваринкою під боком, пилюкою від килима за спиною. На кухні брязкають сковорідки і тарілки, а у дворі кричать діти і собаки гавкають і м'яч стукає мабуть. Трохи контексту перетворює це фото на вікно в минуле, трохи уяви - в майже власний спогад. Хай сконструйований, але дуже емоційний та реалістичний.
Фото взяте звідси, тут ще багато фотографій та історій про Чапліну...»

(http://lada28.livejournal.com/149969.html#stop)

.
Tags: *Кинули, *Чаплина Вера
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 40 comments